Брюгге/Brugge – одне з найгарніших міст Європи, романтичний музей під відкритим небом зі старовинними церквами, елегантними будинками, відомими каналами і портами. Бельгійці з гордістю говорять, що Брюгге – це середньовічний королівський скарб. У Європі не так багато залишилося місць, в яких так добре, як тут, збереглася  чарівність середньовічного вільного міста.

Історія Брюгге починається в XI столітті. Безпосереднім приводом для цього стала навала норманів, які вторглися вглиб країни. Досягнувши до місця, де плисти далі вже було неможливо, вони висадилися на берег, назвавши це місце Брюгія (Bryghia), що означало «причал».

Місто Брюгге – це казка, створена переплетінням каналів і старовинних вулиць, площ XIV – XVI століть і сучасних магазинчиків, наповнених знаменитими мереживами, бельгійськими шоколадом і пивом. Вас не покидатиме відчуття сну: настільки все є реальним, барвистим та у  той же час яскравим і життєрадісним. Дві центральні площі задають ритм місту. Найкращі зразки архітектури минулих епох змагаються один з одним. Дозорна башта і ринок, побудовані в 1300 році, житлові будинки XV століття, церква XII століття, Будівля Управління Провінцій, Колишня канцелярія суду, Ратуша 1376 року. Кожен поворот вулиці або набережної перевершує очікування: затишні причали, будинки, що постають з мальовничих каналів, по яких ковзають човни, маленькі ресторанчики, горбаті містки, неперевершене різьблення по каменю, статуї, ангели, пам’ятники … Будинки не приховують свого віку: 1608, 1714, 1640. І це ще молодь! Між ними – старожили: XIII-XIV століття. До того ж, це – не окремі будівлі. Таким є все місто, якому немає рівного в Європі!

Центр Брюгге – це ринкова площа. У минулому тут влаштовувалися турніри і проводилися великі свята. Між іншим – страти також.

Будівля, що одразу ж кидається в очі  – міська дозорна башта Белфорд, типова для середньовічних фламандських міст. Згодом Белфорд перетворився на символ стійкості городян і незалежності міста. Нижня частина вежі належить до XIII століття. Друга її частина (до гострих бокових веж) з’явилася в XIV столітті. Починаючи з XV століття, 89-метрову вежу завершує восьмигранник з дзвонами. Над вхідними дверима знаходиться балкон, звідки з XIV по XVIII століття влада оголошувала закони та приписи стосовно роботи критого ринку. На Белфорд можна піднятися 366-ма  гвинтовими сходинками, 47 її бронзових дзвонів мають загальну вагу – 27000 кг!

Практично всю ліву сторону ринкової площі займає будівля Уряду провінції в готичному стилі (XIX ст.), де знаходиться службова квартира губернатора провінції Західної Фландрії. Поруч з ринковою площею –  Бургплац, де, власне, й розпочалася історія Брюгге. Колись тут стояв перший укріплений графський замок, побудований для захисту фламандського берега від нападів норманів.

У південно-західному куті цієї площі височіє Базиліка Святої Крові, побудована для реліквії – Крові Христової, яку фландрський граф Дітріх Ельзазський у 1150 р. привіз з Хрестового походу. Нижня, романська частина цієї церкви належить до часів графа Дітріха, а верхня, перебудована в XV ст., – свідчення переходу від романського стилю через пізню готику до ренесансу. Урочиста процесія на честь св. Крові Христової щорічно проводиться у день Вознесіння.

Ліворуч від Базиліки знаходиться найдавніша споруда у Фландрії – міська Ратуша з гарним фасадом (1376 г.). На ній розташовано шість овальних вікон і 48 ніш для статуй біблійних персонажів і фламандських принців, які були зруйновані в 1712 році. З балкона графи вимовляли клятву вірності комунальній владі. У міській ратуші в 1464 році вперше відбулося засідання Генеральних штатів.

Найвищою в місті (122м) є монументальна церква Богоматері. Цей унікальний готичний пам’ятник, що складається майже виключно з цегли, був побудований в XIII столітті і неодноразово перероблявся протягом наступних століть. Центральний неф дає можливість побачити різні етапи будівництва цієї церкви з п’ятьма нефами. Над правим боковим вівтарем церкви красується сенсаційний шедевр Брюгге: «Мадонна з немовлям» італійського майстра Мікеланджело Боунаротті, виконана в білому мармурі. Цей твір було придбано одним брюзьким купцем з родини Моескроен, а в 1506 році подаровано ним своєї парафіяльній церкві в Брюгге. Там поховані герцог Карл Сміливий і його дочка Марія Бургундська.

Музей Грютхузе (XV століття) був раніше палацом найвідомішого вельможі того часу в Брюгге Лодеуейка ван Грютхузе, кавалера Ордена Золотого Руна. Після реставрації (1883 -1898 рр.) він був перетворений на музей Античності та Мистецтва. У цій будівлі зібрані колекції килимів, мережив, монет, музінструментів і зброї.

Міннівотер – дуже красиве штучне озеро, навколо якого розбитий затишний парк. Якщо зійти на міст через Міннівотер, побудований ще в 1740 році, то погляду постане прекрасна панорама старого міста. Завдяки ідилічному оточенню, Міннівотер відомий, в першу чергу, як “озеро Любові” (‘Minne’ перекладається як “любов”). Одним із символів Брюгге є лебідь: безліч цих прекрасних птахів можна побачити на цьому озері.

Канали і старовинна гавань. Завдяки розвиненій мережі каналів Брюгге називають “Північною Венецією”, хоча в дійсності між італійським та бельгійським містом досить мало спільного. Венеція була побудована на островах в лагуні Адріатичного моря. А Брюгге розташований глибше всередині материка, щонайменше, на даний час – так як вчені вважають, що десь в V столітті до нашої ери узбережжя Фландрії неодноразово  затоплювалось Північним морем. Коли море відійшло назад, воно залишило за собою численні рукави, за якими морські судна змогли досягти місця, де знаходиться Брюгге. У середні віки, протягом “Золотого століття” Брюгге, шлях від моря до міста   регулярно розширювався та розчищався, щоб великі торгові кораблі могли привозити сюди свої вантажі. Але, починаючи з XII століття, велику частину вантажу залишали в містах-супутниках – Даммі та Шлюзі. Усередині міста на базі річки Рейє була створена ціла мережа каналів, які дозволяли купцям доставляти свій товар у величезний будинок Морського залу (Water Halls) на головному ринку. Зараз по каналах Брюгге організовуються екскурсії на човнах, що віддалено нагадують венеціанські галери.

Брюгге відомий не лише пам’ятками архітектури, але й знаменитими мереживами. З давніх-давен жінки міста користувалися мереживами, щоб захистити одяг від передчасного старіння. У Брюгге знаходився один з центрів по виробництву мережив. Тут плели мережива за допомогою великої кількості коклюшок за старою фламандською традицією. Сьогодні плетіння мережив для багатьох перетворилось на хобі. У середині XIX століття виробництво мережив було набагато більшим, ніж хобі. Для багатьох сімей це було єдиною можливістю заробити на життя. Однак Брюгге  ще досі користується цією славою: у місті відкрито близько 50 магазинів, які пропонують мереживні вироби.

Брюгге настільки малий, що його без зусиль можна обійти за один день, і настільки затишний, що ще не раз мріятимеш повернутися сюди. Його хочеться розглядати пішки, на велосипеді або на човні. Тут однаково легко отримати задоволення від музеїв і від вечері з бельгійським пивом, в однаковій мірі приємно розглядати відомі картини та звичайнісінькі будиночки з дверцятами, що виходять прямо до води. Навряд чи Ви зможете уявити себе мешканцем Брюгге, але, напевно, станете його вірним прихильником!

Завантажити мапу Брюгге: