Піза розташована на берегах річки Арно в регіоні Тоскана, в 10 км від Лігурійського моря. На цій території в I тис. до н. е. жили етруски – загадкова стародавня цивілізація, яка створила самобутню культуру та мала вагомий вплив на давньоримську. «Золотий вік» міста припав на ХI-XIII століття. У цей час Піза, завдяки зручній географії, перетворилася на потужне морське місто-державу – Пізанську республіку. Аж доки не втрутилася природа. Біля річки Арно змінилося русло і це відрізало Пізу від моря, морської торгівлі, послабило військову міць. Після військових поразок місто втратило свою політичну роль і далі розвивалося як  великий центр культури.

Світову популярність місто отримало на терені культури, університетської науки і мистецтва, а Галілео Галілей поклав початок науковим традиціям, що до сих пір існують у Пізі. З точки зору пам’яток Піза може пишатися відомими архітектурними спорудами і знаменитими творами мистецтва, головні з яких знаходяться на площі «Поле чудес» у північно-західній частині міста, недалеко від середньовічних кріпосних стін. На великому зеленому лузі підносяться кафедральний собор, дзвіниця і баптистерій.

Будівництво Собору була розпочато в 1064 році архітектором Бускето. Його послідовник – Райнальдо, розширив будівлю і створив чудовий фасад, що складається з чотирьох ярусів галерей. Йому ж належать три бронзових портали з різнокольоровими скульптурними прикрасами.

За собором стоїть «падаюча вежа». Її похиле положення принесло цій дзвіниці світову популярність. Через дизайн висота вежі не досягла передбаченої проектом висоти в 70 метрів, зупинившись на 55. Будівництво вежі розпочато в 1173 р. архітектором Бонанно Пізано і закінчено в кінці XIV століття Томмазо Пізано, коли роботи довелося припинити через осідання грунту. Шість ярусів лоджій з колонами оперізують циліндричний будинок, спираючись на мармурову підставу з глухих арок пізанського стилю. Положення вежі здавалося зручним Галілео Галілею для проведення своїх експериментів з вивчення сили земного тяжіння. Під час сучасних розкопок біля основи башти були відкриті руїни найдавнішого етруського святилища.

Баптистерій  – це будівля круглої форми з чудовим куполом пірамідальної форми у романському стилі,  що декорована аркадами та лоджіями.  Роботи з її спорудження розпочалися в 1153 році. Діаметр приміщення становить 35,5 м. Тут також знаходиться кафедра Нікола Пізано, статуї його роботи і чудова купіль у вигляді восьмигранника, інкрустована різнобарвним мармуром.

Середньовічний Палац Тосканеллі зведено із білого мармуру. У 20-х роках ХIХ століття тут жив сам лорд Байрон, створюючи свого «Дона Жуана». Кажуть, була у нього оригінальна звичка – щодня виїжджав з будівлі палацу … на коні. І в’їжджав теж. Прямо по сходах, на другий поверх, де проживав.

Шедевром Пізи також вважають мініатюрну готичну церкву Санта-Марія-делла-Спіна (1230 р.). Переказ свідчить, що в ХIV-XIX століттях у ній зберігався шип з тернового вінця Ісуса Христа, потім його перенесли в іншу церкву. Це дуже витончена будівля з мереживами арок, статуями, шпилями, орнаментом рослин. Серед його творців – представники родини Пізано, найвидатніших в історії міста зодчих. Цікаво, що спочатку церква стояла біля самої води. Але через розмивання грунту в ХIХ столітті її … розібрали, а потім зібрали вже на новому місці.

Пізу можна обійти за півдня, але вражень вам вистачить на все життя.

Завантажити мапу Пізи:

Mappa Pisa (184.1 KiB, 542 downloads)