Лукка / Lucca – чудове середньовічне місто (90000 мешканців), розташоване на березі річки Серкіо в регіоні Тоскана.

Щодо походження міста Лукка історики висловлюють різні думки: одні вважають, що місто, яке виникло в болотистій місцевості, має зв’язок з Лігурією, виходячи з кельтсько-лігурійської назви «Luk», що означає «болото»; інші вчені приписують заснування міста етрускам. Але як би там не було, вже в 180 році до н.е. римляни заснували тут поселення відповідно до канонічного устрою: осі ділять місто на квартали і перетинаються на форумі. Цікаво, що цей устрій зберігся й до наших днів.

Туристичний маршрут (3,5 км) по Луцці, що починається від вокзалу, можна подолати за пару годин. Перше, що кидається в очі туристу – це могутня кріпосна стіна, збудована в XV-XVII століттях для захисту міста, довжиною 4223 метри, з 11 бастіонами, шістьма зовнішніми і трьома внутрішніми воротами. Вже з другої половини XIX століття потужна кріпосна стіна стала використовуватися як місце для піших прогулянок.

Історичний центр Лукки зберігся практично без змін з Середніх століть – ті ж вузькі вулички, площі з пов’язаними з ним вежами і палацами та близько 60 церков. Місто перетинає центральна вулиця старовинної Лукки – Via Fillungo (Віа Філлунго).

Церква святого Михайла і базиліка святого Фрідіана є яскравими прикладами Пізано-луккської архітектури. Поруч знаходиться будинок, в якому народився Джакомо Пуччіні (Corte San Lorenzo, 8), біля нього на невеликій площі розташований пам’ятник великому італійському композитору. У будинку XV століття можна побачити портрети Пуччіні, костюми, піаніно, за яким він складав свою останню, незакінчену оперу “Турандот”.

Кафедральний собор святого Мартіна був зведений в VI столітті єпископом Лукки Фрідіаном. Серед шедеврів, які можна побачити всередині собору – картина «Мадонна на троні з немовлям і святими» флорентійського художника XV століття Доменіко Гірландайо і надгробний пам’ятник Іларії Карретто роботи скульптора Якопо Делла Кверча.

Вежа Гуініджі висотою 44 метра є головною та найвищою в Луцці, а також однією з небагатьох, що збереглися до наших днів, хоча на початку XIV століття в місті налічувалося більше 250 веж і дзвіниць. Гуініджі, найзнатніше сімейство міста, вирішило прикрасити свою сімейну вежу, висадивши на її вершині кілька дубів – символ відродження.

Площа Амфітеатру має форму еліпса, оскільки була побудована в Середні віки на залишках давньоримського амфітеатру II століття. Рівень сучасної площі на три метри вище, у порівнянні з давньою ареною. На площу ведуть четверо воріт, лише одні з яких, найнижчі, повністю повторюють свій середньовічний оригінал.

Вілла Паоло Гуініджі (XV століття) з 1924 року є місцем розташування державного музею, що містить багату художню і археологічну колекцію. Палац Мансі (XVI ст.) – теж є на даний час музеєм, серед експонатів якого не лише картини майстрів XIX століття, а й зразки старовинних тканин і текстильної продукції Лукки. Палац Пфаннер (XVII ст.) – чудовий приклад Луккського бароко в оточенні гарного саду.

Жоден справжній мандрівник не відмовить собі у нагоді відівідати місто з багатовіковою історією, що оточене кріпосними стінами XVI століття, які практично не постраждали від часу, серед архітектури Середньовіччя і Відродження, колоритних ринків і магазинчиків з місцевими делікатесами … Лукка здатна здивувати, зачарувати, заінтригувати і залишити незабутні враження.

Завантажити мапу Лукки:

Lucca-Map (461.6 KiB, 187 downloads)