Андорра

Андорра – крихітна держава в Піренеях, територія якої майже вдвічі менше, ніж площа Києва, і в якій відсутні митні збори на багато товарів. Це прикордонне князівство здавна було притулком для воїнів, політиків та бунтівників. Нині державу очолюють  президент Франції та іспанський єпископ Урхельський. Але, не дивлячись на свої мініатюрні розміри, Андорра може багато що запропонувати туристам. Прекрасні природні умови, вкриті лісами (а у високогір’ї – вічними снігами) хребти Піренеїв, гарні льодовикові озера й здоровий гірський клімат підходять для занять лижними видами спорту, а також альпінізмом. Андорра – країна тихих старовинних містечок, в кожному з яких збереглися будівлі, що ще пам’ятають епоху раннього середньовіччя.

Андорра розташована на південному заході Європи, між Іспанією та Францією. Займаючи долину річки Валіри та її притоки, мініатюрна країна з усіх боків оточена гірськими хребтами Піренеїв. Найвища точка – Педроса (2946 м). Характерною особливістю ландшафту є високогірні плато та великі міжгірські долини, по яких протікають швидкі ріки (найбільші з яких – Валіра-дель-Норте і Валіра-дель-Ор’єнте).

Перші відомості про Андорру як суверенну територію відносяться до 805 року і пов’язані з походами Карла Великого на Піренейський півострів. Найважливішу роль в долі князівства зіграв підписаний в 1278 році “акт-пареаж”, згідно з яким в Андоррі встановлювалося спільне правління єпископа іспанського міста Сео-де-Урхель і французького графа де Фуа (в 1607 році його права перейшли до королів, а з XIX ст. – до президентів Франції). Обидва князя-співправителя жили поза Андоррою, призначаючи своїх представників – вікаріїв. Така феодальна система, сформована ще  у середньовіччі, майже в незмінній формі зберігалася аж до 1993 року. Президент Франції та єпископ Урхельский по черзі здійснювали в Андоррі законодавчу та виконавчу владу, виступали гарантами її безпеки та представляли країну па міжнародній арені. У 1950-х рр. на тлі швидкого розвитку країни зародилися передумови для модернізації політичних структур. У 1970 році виборчі права поширилися, нарешті, й на жінок. У 1979 році була заснована Демократична партія Андорри. У 1981 році було здійснено політичну реформу та запроваджено місцеві органи влади – виконавчу і генеральну ради. У 1988 році Андорра визнала Загальну декларацію прав людини ООН. У країні виникла перша профспілка. У 1991 році президент Франції і єпископ Урхельский визнали суверенітет Андорри, залишившись її офіційними правителями, зберігши за собою право вето у міжнародних справах. 4 травня 1993 року набула чинності нова конституція, яка закріпила фактичну незалежність Андорри. Тоді ж відбулися загальні вибори. У тому ж році країна вступила в ООН, а з 1994 року Андорра є повноправним членом Ради Європи.

Прапор Андорри — прямокутне полотнище, що складається з трьох вертикальних рівних синьої, жовтої і червоної смуг. У центрі середньої жовтої смуги — герб Андорри. Цей триколор — прапор Андорри з XIX століття. Синій і червоний — кольори Франції, а жовтий і червоний — Іспанії: разом вони відображають франко-іспанське заступництво над Андоррою. В центрі прапора — щит із зображенням митри і палиці Уржельського єпископа і двох биків, які символізують об’єднане управління Франції і Іспанії; червоні смуги на жовтому фоні — кольори Каталонії. Девіз на щиті: «Єдність робить сильною» (лат. Virtvs Vnita Fortior). Прапор був прийнятий у 1866 році.

Столиця країни  Андорра-ла-Вейя оточена високими горами. У цьому, заснованому ще на початку IX ст. місті, особливий інтерес у туристів викликають церква Св. Арменола (XI ст.), безліч будівель у середньовічному стилі та кустарні майстерні. Серце міста – район Баррі Антик (Старий Квартал), що лежить на тому самому місці, де раніше знаходилося стародавнє село, з якого й виросла Андорра-ла-Вейя. Гордість району – колоритна будівля Каса-де-ла-Валь («Будинок Долини»), збудована як парламентський палац країни ще в 1702 р. (три нижні поверхи побудовані в 1580 р. як приватний будинок багатого сімейства, потім будівля неодноразово перебудовувалася і в 1761 р. почала виконувати урядові функції).

Навколо палацу розташовані Сала-де-ла-Джустісіа – єдиний судовий будинок у всій країні, будівля парламенту країни – Сала-дель-Конселл, на верхніх поверхах якого розташований прекрасний філателістичний музей, а також схожий на замок Сет Паніс ( «Скриня на Семи замках »), де колись містилися найбільш важливі державні документи Андорри. Культурний центр міста – площа Пласа-ла-Побла, на якій розташовані Державний театр і Музична академія. Поруч знаходиться й найбільший в столиці (і в країні) торговий центр – Піренес. Обов’язково слід відвідати церкву Санта-Колома (IX-X ст., одна з найстаріших в країні), церкву Сантуаріо-де-Мерітсель і найбільший середньовічний міст в країні у Ла-Маргінеда поруч зі столицею.

Основні магазини столиці зосереджені на Авеню Шарлеман і  Авеню Мерітсель, де є торгові точки практично всіх провідних фірм світу, що пояснюється особливими, украй сприятливими для імпорту, податковими умовами країни.

 Андорра – країна супермаркетів і туристів

Андорра знаходиться в безмитної зоні, через що вважається наземним Duty free для європейців, оскільки тут не стягуються прибутковий податок, податок на додану вартість і податок з обороту. Протягом останніх декількох століть контрабандисти диктували ринкові та економічні правила. Це все призвело до того, що Андорра стала традиційною безмитною країною. Сьогоденні “контрабандисти” – це бізнесмени, які придбали права на безмитне ввезення певних товарів. Андорра займає перше місце за кількістю супермаркетів на одиницю площі в Європі.

Звичайно ж, виникає питання, чому таке стало можливим? Відповідь досить проста – через своє територіальне розташування в горах, малу чисельність населення, відсутність природної сировини, Андорра просто не змогла б вижити, якби не легалізувала контрабандизм.

Окрім величезної кількості супермаркетів вас здивує ще й небувала кількість туристів. До країни, де проживає близько 80 тисяч осіб, щороку приїздить близько 10 мільйонів туристів! Тому й не дивно, що економіка Андорри на 80% складається з туристичної галузі.

Завантажити мапу Андорри:

Map-of-andorra (1.0 MiB, 223 downloads)